Осінь – «сезон герпесу»

 І знову осінь, прийшли холоди, а разом з ними – застуда і нездужання, часто супроводжувані неприємними висипаннями на губах.

 Що таке герпес і які його причини? 

Герпес – це інфекційне захворювання, викликане вірусом простого герпесу (Herpes Simplex Virus – HSV ), який вражає тільки людей.  Описано два типи вірусів.  HSV-1 викликає симптоми переважно у слизовій оболонці ротової порожнини та кон’юнктиві, передається крапельно (чхання, розмова на близькій відстані) та контактно (торкаючись уражень шкіри).  Первинне зараження (вперше в житті) відбувається найчастіше в ранньому дитинстві.  Вірус HSV-2 вражає область статевих органів, найчастіше передається статевим шляхом і зазвичай набувається дорослими.

Герпетична інфекція в дитини представляє собою хронічне рецидивуюче захворювання, що викликається вірусом простого герпесу і характеризується переважним ураженням покривних тканин та нервових клітин. Механізм передачі серед дітей-контактний,вірус виділяється на поверхню уражених слизових оболонок та шкірних рокривів. Можливе повітряно-крапельне або трансплацентарне зараження (шляхом передачі від матері до дитини). 

Характерною особливістю герпетичної інфекції в дітей є здатність вірусів тривалий час персистувати в нервових гангліях, що призводить до виникнення рецидивів герпесу в періоди зниження захисних сил організму. До проявів герпетичної інфекції відносяться: герпес лабіаліс, генітальний герпес, вісціральний герпес, генералізований герпес, герпетичний стоматит і кон’юнктивіт. 

Симптоми герпетичної інфекції в дитини 

Інкубаційний період герпетичної інфекції в дитини зазвичай становить 2-12 днів, початок може бути як гострим, так і поступовим. Часто первинна інфекція зовсім залишається непоміченою хворим, а перебіг захворювання стає рецидивуючим. Рецидиви можуть виникати як 2-3 рази на рік, так і вкрай рідко – 1-2 рази на 10 років, або ще рідше. Рецидиви схильні розвиватися на тлі ослаблення імунітету,авітамінозу, тому нерідко клінічні прояви герпесу супроводжують ГРВІ, пневмонії, інші гострі інфекційні захворювання.

Герпетичні ураження шкіри локалізуються в дітей переважно на губах та крилах носа. Спочатку суб’єктивно відчувається свербіж та печіння у відповідній області шкіри, а потім ця область ущільнюється, на ній формуються везикули, наповнені прозорим вмістом, який поступово мутніє. Пухирці розкриваються, залишаючи після себе неглибокі ерозії, кірочки, загоюються через кілька днів без наслідків. Іноді через пошкоджені покриви проникає бактеріальна флора, викликаючи вторинне нагноєння що ускладнює загоєння. Може відзначатися реґіонарний лімфаденіт (вузли збільшені, злегка болючі). Загальна симптоматика не спостерігається, або захворювання протікає на тлі інших інфекцій, що викликають додаткову клініку. 

Герпетичні ураження слизової оболонки рота у дітей характеризується виникненням гострого або рецидивуючого стоматиту. Захворювання може супроводжуватися явищами загальної інтоксикації, лихоманкою. Слизова оболонка ротової порожнини в дитини покривається групами дрібних везикул, наповнених прозорим вмістом, що швидко розкриваються і залишають хворобливі ерозії. Ерозії в ротовій порожнині можуть гоїтися до 2 тижнів. Захворювання може протікати у вигляді афтозного стоматиту (відбувається формування афт – одиничних ерозій слизової оболонки порожнини рота, які дуже повільно гояться). При цьому загальні клінічні прояви (інтоксикація, гіпертермія) в дитини як правило, відсутні. Слід пам’ятати, що герпетичний стоматит схильний до рецидиву. 

Герпес за типом ГРВІ нерідко протікає без характерних бульбашкових висипань на слизових і шкірі, нагадуючи по клініці інші респіраторні вірусні захворювання. У рідкісних випадках герпетичний везикулярний висип формується на мигдалинах і задній стінці глотки, викликаючи герпетичну ангіну. 

Генітальний герпес зазвичай проявляється у вигляді місцевих висипань (везикули переважно утворюються на голівці статевого члена і внутрішньої поверхні крайньої плоті у хлопчиків, та на великих і малих статевих губах у дівчаток), та загальних ознак (лихоманка, інтоксикація, регіонарний лімфаденіт). При цьому діти можуть скаржитись на біль внизу живота, в попереку та місцях локалізації висипу (печіння і свербіж). 

Офтальмологічний герпес у дітей проявляється висипанням на рогівці, що в подальшому викликає утворення виразкових дефектів, зниження чутливості рогівки, та стає причиною погіршення зору. Хронічний рецидивуючий герпес ока може призвести до стійкого помутніння рогівки і навіть сліпоти. 

Герпетична інфекція нервової системи у дітей протікає по типу серозного менінгіту (виражається у вигляді загальної та менінгеальної симптоматики, протікає доброякісно), або енцефаліту (виражена інтоксикація, лихоманка досягає вкрай високих значень, відзначається судомний симптом, різноманітні парези, паралічі та розлади свідомості). Герпетичний енцефаліт в 30 % випадків призводить до летального результату, після лікування залишає тяжкі наслідки у вигляді стійких паралічів і парезів

У новонароджених дітей та хворих з вираженою імунною недостатністю може розвинутися генералізована форма герпетичної інфекції, що характеризується високою поширеністю шкірних проявів, ураженням слизових оболонок і внутрішніх органів на фоні загальної інтоксикації та лихоманки. Генералізована форма у хворих СНІД нерідко протікає у вигляді герпетиформної екземи Капоші. 

Діагностика герпетичної інфекції у дітей 

Діагностику герпетичної інфекції в дитини проводять за допомогою вірусологічного аналізу вмісту везикул та зіскрібка ерозій. Крім того, збудник може бути виділений з крові, сечі, слини, змивів з носоглотки, ліквору. Виділення вірусу простого герпесу не дає достатніх діагностичних даних про активність процесу.Дослідження імуноглобулінів: наростання титру імуноглобулінів М свідчить про первинне ураження, а імуноглобуліну G – про рецидив. Mетодом діагностики герпетичної інфекції є також ПЦР (полімеразна ланцюгова реакція). 

Лікування герпетичної інфекції у дітей 

Різноманітність клінічних форм герпетичної інфекції обумовлює широке коло фахівців, які займаються її лікуванням. Тактика лікування герпетичної інфекції в дитини вибирається залежно від клінічної форми та перебігу захворювання.При легких ураженнях у раніше здорових людей використовуються місцеві підсушуючі та дезінфікуючі препарати.  Не слід використовувати мазі з антибіотиками, якщо немає бактеріальної інфекції.  Противірусним препаратом, що пригнічує поділ вірусу, є ацикловір, що випускається у формі місцевого крему, очних крапель, а також пероральних та внутрішньовенних форм.  Місцеве лікування продовжується до тих пір, поки висипання не припиняться.  Противірусне лікування зазвичай застосовується при важких формах захворювання, при герпетичному кератиті, при стійких рецидивних ураженнях, у людей зі зниженим імунітетом. Глюкокортикостероїдні мазі для лікування протипоказані. 

Загальне лікування противірусними препаратами призначають курсами, при первинному герпесі – до 10 днів, при хронічному рецидивуючому герпесі лікування буває більш тривалим (до року). Генералізовані, вісцеральні форми та герпес нервової системи лікують за допомогою внутрішньовенного введення противірусних препаратів. При цьому бажано починати курс лікування в максимально ранні терміни, тривалість його становить зазвичай 10 днів. 
Якщо в дитини герпес часто рецидивує, тоді рекомендована імуностимулююча терапія на період ремісії. 

Прогноз при герпетичній інфекції 

Несприятливий прогноз має герпетична інфекція з ураженням центральної нервової системи (герпетичний енцефаліт має високий ризик летального результату, після нього залишаються важкі стійкі розлади іннервації та роботи ЦНС), а також герпес у дітей, які страждають СНІД. Герпес рогівки ока, як вже відмічалось, може сприяти розвитку сліпоти. Таке герпетичне захворювання, як оперізуючий лишай в дітей практично не зустрічається.

Класифікація герпетичної інфекції 

Герпетична інфекція в дітей класифікується відповідно до ураження тих чи інших тканин: герпес шкіри, слизової оболонки рота, очей, ГРВІ, генітальний герпес, вісцеральний герпес, герпетичне ураження нервової системи, герпес новонароджених, генералізована форм 

Що робити, щоб не захворіти? 

Щоб обмежити передачу вірусу, уникайте прямого контакту з хворою людиною, наприклад, не цілуйте, не використовуйте однаковий посуд, столові прибори, рушники, помади.  Ураження шкіри не можна чіпати.При появі симптомів слід обмежити соціальні контакти та перебування в скупчених місцях.

Чи можна повністю одужати?

У більшості випадків симптоми захворювання проходять самостійно. Видалити вірус з зараженого організму неможливо. Після первинної інфекції вірус залишається прихованим у нервових клітинах і може викликати рецидиви.  Противірусний препарат не знищує вірус, він лише пригнічує його розмноження.

Що робити при появі симптомів? 

Зміни, викликані HSV-1, зазвичай типові за  виглядом і відомі більшостям людей, а тому рідко бувають причиною звернення до лікаря.  Пацієнти не лікуються і не використовують «домашні» методи.  Однак через можливість розповсюдження інфекції в навколишньому середовищі хворим людям слід проконсультуватися з лікарем і застосувати місцеві противірусні препарати, особливо у разі тривалих уражень або більших ділянок шкіри або слизової.  Пацієнтам із супутніми загальними симптомами (лихоманка, грипоподібні симптоми) необхідний прийом противірусного препарату у формі перорального або внутрішньовенного введення.  Пацієнти з хронічними захворювання потребують стаціонарного лікування.  Немовлята та малюки з первинною інфекцією HSV-1 також часто потребують лікування в лікарні через біль у роті та / або підвищення температури тіла, вони відмовляються пити рідину та їжу ,та потребують внутрішньовенного наводнення, а також внутрішньовенного противірусного введення. Якщо генітальний герпес виникає вперше в пологах, це є показанням до кесаревого розтину.  Однак не потрібно ізолювати матір від новонародженого чи інших акушерів, і немає протипоказань для годування груддю.  Натомість слід спостерігати за новонародженим і оглядати, чи немає інфекції.